Інклюзія(відInclusion– включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.

Інклюзивна освіта– це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах дошкільного закладу.

Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в дошкільному середовищі та поза його межами. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Інклюзивна освіта

НАКАЗ по ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЕЛ-САДКА) № 18 «КОСМОС» КОМБІНОВАНОГО ТИПУ КОМУНАЛЬНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ від 23.07.2021 № 81

Про відкриття інклюзивної групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами

На підставі наказу відділу освіти від 23.07.2021 № 248 Про відкриття інклюзивної групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребамив закладі дошкільної освіти (яслах-садку) № 18 «Космос» комбінованого типу комунальної форми власності; рішення Селидівської міської ради від 19.07.2021 № 8/9-253 «Про відкриття інклюзивної групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти (яслах-садку) № 18 «Космос» комбінованого типу комунальної форми власності

НАКАЗУЮ:

1. Утворити інклюзивну групув закладі дошкільної освіти №4 «Зіронька»з 01.09.2021 року.

2. Встановити наповнюваність інклюзивної групи до 15 осіб (не залежно від віку дітей).

3. Забезпечити співвідношення дітей в інклюзивній групі: до 80% дітей загального розвитку та 20% дітей з вадами розвитку.

4. Призначити працівниками інклюзивної групи №4 «Зіронька»:

вихователів: ДЖЕГЕРІС ОксануЄвгенівну,

СЕНЧЕНКО Кристину Сергіївну;

асистента вихователя – КРОПАТІНУ Галину Вікторівну;

помічника вихователя – ЛУКІНУ Юлію Андріївну.

5. Для координації діяльності всіх учасників освітнього процесу створити команду супроводу для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами у складі:

· директора, БОРЗДОЇ І.І. голови команди супроводу;

· вихователя-методиста, ПЕТРУХІНОЇТ.А. заступник голови команди супроводу;

· сестри медичної старшої, КУЗЬМЕНКО А.І. член команди супроводу;

· практичного психолога, ШЕВЧЕНКО Л.О..секретар команди супроводу;

· вихователів ДЖЕГЕРІС О.Е, СЕНЧЕНКО К.С..член команди супроводу;

· вчителя-логопеда БАЛКОВОЇ О.М.. член команди супроводу;

· асистента вихователя закладу дошкільної освіти КРОПАТІНОЇ Г.В.член команди супроводу.

6. Затвердити Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Додаток 1.

7. Вихователю-методисту ПЕТРУХІНІЙ Т.А.:

Створити належні умови для інклюзивного навчання та виховання дітей.

Оформити додатком до плану роботи заходи щодо впровадження інклюзивної освіти в закладі.

Підібрати методичні рекомендації з питань організації освітнього процесу з дітьми з особливими освітніми потребами.

Провести консультації для педагогічних працівників з метою організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Дібрати та адаптувати програмово-методичне забезпечення освітнього та корекційно-розвивального процесів для дітей з особливими освітніми потребами.

Розробити спільно з вихователями критерії оцінювання досягнень дітей з особливими освітніми проблемами.

8. Сестрі медичній старшій КУЗЬМЕНКО А.І.:

Провести облік дітей з особливими потребами на підставі медичних висновків, поданих батьками або особами, які їх замінюють, після прийому дітей у заклад дошкільної освіти.

Включити до плану оздоровчої роботи заходи, направлені на підтримку психофізичного стану та профілактику існуючих патологій і супутніх захворювань дітей з особливими освітніми потребами.

Надавати консультативну допомогу батькам дітей з особливими освітніми потребами з питань оздоровчої роботи в умовах сім’ї.

Забезпечити контроль за створенням умов та дотриманням санітарно-гігієнічних вимог для корекційного впливу на розвиток дітей з ООП.

Своєчасно виявляти порушення психофізичного розвитку вихованців.

9. Вихователям ДЖЕГЕРІС О.Е., СЕНЧЕНКО К.С. та асистенту вихователя КРОПАТІНІЙГ.В.

Оформити особові справи дітей з ООП згідно встановлених вимог.

Нести відповідальність за збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивній групі.

Забезпечувати соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Розробити спільно з групою фахівців індивідуального супроводу дітей з особливими освітніми потребами індивідуальні програми розвитку та забезпечити їх виконання упродовж навчального року. До 15.09.2021

Ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо здійснення інклюзивної освіти.

Проводити спостереження під час різних видів діяльності за дітьми з особливими освітніми потребами, їхніми індивідуальними особливостями, поведінкою, емоційним і фізичним станом, потенційними можливостями.

Узгоджувати організацію освітнього процесу, адаптувати засоби, методи й форми роботи з дітьми до умов інклюзії.

Адаптувати предметно-ігрове розвивальне середовище до потреб дітей з особливими освітніми потребами.

Залучати батьків або осіб, що їх замінюють до процесу адаптації дітей з особливими освітніми потребами, до співпраці з фахівцями.

Проводити просвітницьку роботу з батьками дітей з особливими освітніми потребами.

Проводити моніторинг освітньої діяльності дітей з особливими освітніми потребами, за планом роботи.

10. Практичному психологу ШЕВЧЕНКО Л.О.:

Організовувати супровід дітей з особливими освітніми потребами через психологічне забезпечення індивідуальних освітніх програм.

Дібрати діагностичний інструментарій, рекомендований для роботи з різними категоріями дітей, відповідно до індивідуальних особливостей розвитку та провести психологічну діагностику дітей з особливими освітніми потребами, за планом роботи.

Проводити корекційно-відновлювальну роботу з дітьми з особливими освітніми потребами відповідно до новітніх досягнень у галузі корекційної педагогіки, спеціальної психології, за індивідуальними програмами розвитку.

Формувати психологічну готовність педагогів до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

Проводити моніторинг результативності корекційно-відновлювальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Консультувати батьків дітей інклюзивної групи з питань інклюзивної освіти, за планом роботи.

Контроль стану здійснення індивідуального супроводу дітей з особливими освітніми потребами покласти на вихователя-методиста ПЕТРУХІНУТ.А.

11.Затвердити:

Посадову інструкцію №20 асистента вихователя.

Інструкцію з ОП №25 для асистента вихователя.

Затвердити графіки роботи асистента вихователя, практичного психолога та вчителя-логопеда.

Основні завдання, які визначила Команда психолого - педагогічного супроводу дітей з ООП:

1. Збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі і обмеження, освітні потреби з метою визначення та реалізації належної підтримки, вжиття адекватних заходів.

2. Всебічне обговорення особливостей (труднощів) розвитку дитини з урахуванням інформації різних фахівців з метою визначення характеру та причин відхилень в розвитку та поведінці;

3. Прийняття консолідованого рішення про специфіку змісту освіти і навчання з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.

4. З’ясування потенціалу розвитку дитини, актуалізація її позитивних особистісних якостей.

5. Розробка та реалізація Індивідуальної програми розвитку дитини.

6. Моніторинг динаміки загального психічного розвитку дитини, консультування і вирішення складних, конфліктних ситуацій.

7. Ведення документації, що відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень успішності; збір портфоліо.

У ЗДО №18 “Космос” працює: 1 інклюзивна групадля дітей з освітніми потребами.

Приміщення обладнані системами центрального опалення та вентиляції, що забезпечують сприятливі мікрокліматичні умови внутрішнього середовища. У закладі дотримується повітряно – тепловий режим. Чистота повітря у закладі забезпечується регулярністю вологого прибирання, використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне). Навчальні меблі групових кімнат відповідають віковим та морфофункціональним особливостям дітей, враховується специфіка освітнього процесу. Розташування меблів і обладнання, кімнатних рослин сприяє максимальному використанню денного світла і рівномірному освітленню приміщень. Усі приміщення закладу мають природне освітлення. З вересня по травень у приміщеннях рівень освітлення підвищується за допомогою штучного освітлення – люмінесцентних ламп. Світло на робочі місця падає ліворуч. При оздоблені навчальних приміщень враховано такі вимоги: стіни світлих тонів; меблі, парти – кольору натурального дерева; стелі, двері, віконні рами – білі. Територія, будівля, приміщення ЗДО утримуються в належному стані.

В інклюзивній групіпедагоги використовують у роботі з дітьми дидактичний матеріал та обладнання: для розвитку дрібної моторики, бізіборд, рамки Монтессорі, кінетичний пісок, масажні м’ячики. Для дітей діє спортивна зала, де наявне спеціальне обладнання: килимки здоров’я, шведські спортивні стінки, похилі рельєфні дошки, ребристі дошки, фітбольні м’ячі та інше.

Поради вихователям,в групах яких виховується дитина з особливими освітніми потребами:

1.Навчіться толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на це дитині.

2.Сприяйте тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятою.

3.Сприяйте створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості, справедливості й терпимості.

4.Надавайте індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлюйте дітей з особливими потребами від основної групи дітей.

5.Намагайтеся наблизити виховні, навчальні та розвиткові завдання до потреб і можливостей такої дитини.

6.Співпрацюйте з іншими педагогами (вчителем - логопедом, практичним психологом),медичними працівникамита батьками в одній команді.

Рекомендації педагогам для успішної взаємодії з сім’ями

в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами:

- наголошуйте на цінності дитини та необхідності розвитку її сильних сторін,

- намагайтеся зрозуміти батьків, прислухайтеся до їхньої точки зору, приймайте їхню позицію,

- умійте бачити в дитині індивідуальність, незалежно від наявних вад розвитку,

- домовляйтеся з батьками про обмін інформацією про розвиток дитини вдома і в ЗДО,

- боріться зі стереотипами,

- не жалійте батьків, це заважає ефективній взаємодії,

- спільно вирішуйте проблеми,

- плануйте свою діяльність спільно з батьками.

Організація соціальної взаємодії направленої на гармонізацію дитячих взаємовідносин вінклюзивнійгрупі ЗДО

Методичні рекомендаціїдля педагогів інклюзивних груп

Для ефективного розвитку соціальних вмінь у дітей з особливостями психофізичного розвитку створюйте таке середовище, в якому б усіх дітей сприймали і поважали.
Пам’ятайте, кожній дитині властивий свій темперамент, рівень розвитку та індивідуальні особливості. Намагайтесь толерантно сприймати людські відмінності і навчати цьому малят.
Дитина з ООП не повинна займати особливе становище в групі, вона має відчувати себе природно, досягати самостійності, наскільки це можливо. Створюйте таку атмосферу взаєморозуміння і взаємодопомоги між дітьми, яка б могла забезпечити дитині з особливими освітніми потребами можливість самоствердитися, набутипевні навички соціальної поведінки.
Сприяйте налагодженню дружніх стосунків дітей природним шляхом. Не намагайтеся примушувати дітей до дружби, оскільки такі взаємини мають розвиватися безпосередньо. Не приділяйте цьому питанню надмірної уваги й не занадто наполягайте на необхідності взаємодії дітей з особливими потребами та дітей із типовим розвитком. Такими діями ви можете закріпити у свідомості останніх думку про те, що дітям з особливими потребами необхідно допомагати, а не те - що слід налагоджувати рівноправні взаємовигідні соціальні стосунки.
Вчіть дітей з повагою ставитися до однолітків і додержуватися норм поведінки під час взаємодії, поважати гідність дітей з особливими потребами. Наприклад, комусь можуть бути неприємні часті торкання. Інколи діти можуть ставитися до дітей з особливими потребами як до ляльок або домашніх тварин.
Вчинки говорять більше за слова, а тому демонструйте дітям позитивну соціальну поведінку. Якщо вихователь, помічник вихователя в групі ставитимуться до всіх дітей з повагою, вихованці діятимуть аналогічно. Якщо ж вони будуть бачити зверхнє, грубе або неуважне ставлення дорослих один до одного та до вихованців, вони будуть наслідувати це під час взаємодії з однолітками. Будь-які дії вихователя в групі не лишаються непоміченими й впливають на дітей.
Заохочуйте дітей до співробітництва й взаємній допомозі. Необхідно зосереджувати увагу на тому, що у всіх дітей з особливими потребами є власні інтереси, здібності й таланти, якими вони можуть поділитися з іншими. Вчіть дітей обмінюватися послугами. Це має бути взаємний, а не однобічний процес. Діти з особливими потребами мають не лише отримувати допомогу, а й надавати її іншим.
Діти з недостатнім розвитком комунікативних навичок не можуть започаткувати гру, не вміють приєднуватися до неї. Для розвитку цих умінь потрібна цілеспрямована допомога педагога шляхом моделювання поведінки і підкріплення. Щоб заохотити дитину з ООП до гри, вихователь має приєднатися до гравців, залучити малюка, а коли він буде здатний самостійно гратися з однолітками, поступово залишити дітей. Інколи необхідне фізичне керування дітьми з ООП під час гри, доки вони не оволодіють мистецтвом самостійної гри.
Діти, що не бажають гратися з однолітками, можуть боятися це робити, діяти дуже повільно або демонструвати агресивність. Щоб сприяти соціальному розвиткові таких дітей, пропонуйте дітям безпечне місце, звідки вони б могли спостерігати за діяльністю інших дітей. Часто малята багато чому навчаються в такий спосіб і можуть повністю долучитися до гри через спостереження. Використовуйте позитивне схвалення. Посмішка, кивок головою чи погладжування по спині дитини можуть бути ефективнішими, ніж голосні коментарі перед усією групою.
Не примушуйте дітей брати участь у групових видах діяльності, а приділяйте їм індивідуальну увагу, щоб у них з’явилося почуття довіри, необхідне для колективної роботи.

Світ дітей з особливими освітніми потребами особливий та різнобарвний. Вони вчаться жити повноцінним життям, тому завдання дорослих – допомогти їм у цьому, але головне – не нашкодити дитині своїми стараннями.Тож давайте працювати разом і допомагати дітям адаптуватися в нашому непростому світі. І об’єднавши зусилля, ми впевнені -кожна дитина знайде своє призначення в житті.

Основний принцип інклюзивної освітиполягає в тому, що:

◦ Всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.

◦ Навчальні заклади мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.

◦ Забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв’язків зі своїми громадами.

◦ Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання. Вони є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивний підхід– створення таких умов, за яких усі учасники навчально-виховного процесу мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у дошкільних закладах.

Переваги інклюзивної освіти для дітей з ООП:

◦ Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

◦ Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

◦ Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

◦ Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

◦ У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

для інших дітей:

◦ Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

◦ Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

◦ Діти вчаться співробітництву.

◦ Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

для педагогів та фахівців:

◦ Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

◦ Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

◦ Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Дослідження науковців Інституту спеціальної педагогіки НАПН України з інклюзивної проблематики проводяться у руслі прогресивних світових тенденцій і характеризуються інноваційною стратегією: від інституціалізації до інклюзії. Інноваційна методологія заснована на принципах дитиноцентризму, що передбачає виявлення задатків кожної особистості з проблемами в розвиткові, створення умов для їх успішного розвитку та самореалізації в житті.

Запровадження інклюзивних цінностей у дошкільних навчальних закладах

Для України інклюзивна освіта— цепедагогічна інновація, дозапровадження якої здебільшого неготові ані адміністрації дошкільних навчальних закладів, аніпедагоги. Тож нині надзвичайно гостро постала потреба роз’яснити організаційні аспекти цього процесу

Законом України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628-ІІІвизначено право дітейзособливими освітніми потребами дошкільного віку здобувати освіту вінклюзивних групах дошкільного навчального закладу замісцем проживання. Цепередбачає цілеспрямоване запровадження інклюзивної освіти— створення вдошкільних навчальних закладах середовища, адаптованого допотреб дітей зособливими освітніми потребами, системну підготовку фахівців, розроблення індивідуальних програм розвитку танизку інших заходів, щовиключають стихійну інтеграцію таких дітей. Однак через непланомірність цього процесу, обумовлену передусім суперечностями між запровадженням сучасних інноваційних підходів усфері освіти таїхдержавно-управлінським забезпеченням, адміністрації дошкільних навчальних закладів, педагоги йбатьки або особи, які їхзамінюють, стикаються знизкою організаційних питань, щопотребують роз’яснення.

Комплектування інклюзивних груп

Питання комплектування інклюзивних груп удошкільних навчальних закладах, незалежно від підпорядкування таформи власності, врегульоване Порядком комплектування інклюзивних груп удошкільних навчальних закладах, затвердженимнаказом Міністерства освіти інауки України, Міністерства охорони здоров’я України від 06.02.2015 №104/52(далі— Порядок). Так, відповідно допункту 8Порядкунаповнюваністьінклюзивної групи для забезпечення ефективності освітнього процесу становитьдо15осіб, зних— одна-три дитини зособливими освітніми потребами, утому числі зінвалідністю (далі— діти зособливими освітніми потребами).

Кількість дітей зособливими освітніми потребами вінклюзивній групі залежить від складності порушення удитини таобсягу необхідної підтримки йдопомоги збоку дорослого. Тобто вінклюзивній групі може бути одна така дитина, якщо вона потребує постійного супроводу.

Згідно звисновком психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) тазалежно від рівня іступеня порушення діти зособливими освітніми потребами можуть перебувати вінклюзивній групі дошкільного навчального закладудосеми (восьми) років.

Документи для зарахування дитини доінклюзивної групи

Відповідно допункту 5Порядку прийом дітей доінклюзивних груп здійснює керівник дошкільного навчального закладу протягом календарного рокунапідставі таких документів, як:

заява батьків або осіб, які їхзамінюють;

медична довідка про стан здоров’я дитини звисновком лікаря проте, щовона може відвідувати дошкільний навчальний заклад;

довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

свідоцтво про народження дитини.

Для дітей зособливими освітніми потребамидодатково подають такі документи, як:

копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до18років, наданого лікарсько-консультативною комісією, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу;

висновок ПМПК;

копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда;

направлення місцевого органу управління освітою.

Медичний висновок

Медичний висновок про дитину-інваліда віком до18років (ф. 080/о) оформлює лікарсько-консультативна комісіядитячого лікувально-профілактичного закладу замісцем проживання дитини після їїогляду тазанаявності виписки змедичної карти стаціонарного хворого (ф. 027/о) або консультативного висновку спеціаліста (ф. 028/о), виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини таоформлених увстановленому порядку.

Висновок психолого-медико-педагогічної консультації

Висновок ПМПК містить рекомендації, щодадуть педагогам змогу створити сприятливе розвивальне середовище зурахуванням особливостей психічного розвитку, можливостей, потреб, навичок, практичного тасоціального досвіду дитини, особливостей засвоєння нею знань. Такі рекомендації надзвичайно важливі під час розроблення для дитини зособливими освітніми потребами індивідуальної програми розвитку (далі— ІПР).

Висновок ПМПК немістить медичного діагнозу, аокреслює лише тіпоказники, які мають значення для розрізнення станів розумового розвитку, особливостей емоційно-вольової сфери дитини. Він також містить конкретні рекомендації для батьків тапедагогів, щонеобхідно враховувати під час роботи знею.

Направлення місцевого органу управління освітою

Направлення місцевого органу управління освітою— поки щопотрібний документ. Адже батькам або особам, які їхзамінюють, часто відмовляють узарахуванні дитини зособливими освітніми потребами додошкільного навчального закладу.

Дитина зособливими освітніми потребами має право відвідувати дошкільний навчальний заклад замісцем свого проживання без будь-яких дозволів інаправлень.

Протипоказання для прийому дитини доінклюзивної групи

Протипоказаннями для прийому дітей доінклюзивних груп дошкільних навчальних закладів єтакі:

ІІІ іIV ступені порушень функцій організму, які несумісні зперебуванням дитини ворганізованому колективі;

усі захворювання вперіоді розпалу, хронічні захворювання встадії загострення, захворювання, щопотребують стаціонарного лікування, гострі інфекційні захворювання дозакінчення строку карантину.

Водночас згідно зпунктом 11 Порядку якщо вперіод перебування вінклюзивній групі дошкільного навчального закладу дитина зособливими освітніми потребамипроявлятиме неконтрольовану поведінку, тозарішенням педагогічної ради їїнаправляють для додаткового обстеження доПМПК задля розв’язання питання подальшого перебування їївінклюзивній групі.

Утім таке формулювання пункту створює колізію щодо діяльності ПМПК. Адже висновок лікаря проте, щодитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад передбачає, щовнеї немає ускладнень урозвитку, які зумовлювалиб неконтрольовану поведінку. Тож якщо вдитини зособливими освітніми потребами всеж таки виникають поведінкові порушення, товона потребує підвищеної уваги педагогічного колективу, допомоги практичного психолога, азапотреби— поглибленого огляду лікаря-психоневролога, іажніяк ненаправлення для додаткового обстеження доПМПК. При цьому рішення педагогічної ради буде неправомірним, оскільки відповідно доПоложення про центральну тареспубліканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську таСевастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженогонаказом Міністерства освіти інауки України, Академії педагогічних наук України від 07.07.2004 №569/38(уредакції наказу Міністерства освіти інауки України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 №623/61),звернення батьківабо осіб, які їхзамінюють, щодо оцінювання особливостей розвитку дитини психолого-медико-педагогічною консультацією відбувається незанаправленням, алише зїхвласної ініціативи.

Розроблення індивідуальної програми розвитку

Завдання фахівців щодо індивідуального супроводу дитини зособливими освітніми потребами:

• збирати інформацію продитину, їїінтереси, труднощі йобмеження, освітні потреби

• ухвалити консолідоване рішення про специфіку змісту навчання дитини зурахуванням рекомендацій ПМПК

• визначати потенціал розвитку дитини

• актуалізувати їїпозитивні особистісні якості

• розробляти індивідуальну програму розвитку дитини

• контролювати загальний психічний розвиток дитини

• консультувати батьків зпитань психофізичного розвитку дитини

• вести щоденник спостережень, щовідображає актуальний розвиток дитини

• формувати портфоліо дитини

ІПРрозробляє група фахівцівіндивідуального супроводу дитини (далі— група) відповідно довисновку тарекомендацій ПМПК. Склад групи визначає тазатверджує наказом керівник дошкільного навчального закладу. Зазвичай донеї входять:

вихователь-методист;

вихователь;

асистент вихователя;

практичний психолог;

вчитель-дефектолог;

медична сестра.

Занеобхідності наетапі вивчення дитини зособливими освітніми потребами тапланування роботи знею дороботи групи можна залучати фахівців інших навчальних закладів, навчально-реабілітаційних центрів, ПМПК тощо.

Дорозроблення ІПР обов’язковозалучають ібатьківдитини зособливими освітніми потребами або осіб, які їхзамінюють. Цезабезпечить їхпоінформованість про потенційні можливості дитини, динаміку їїрозвитку таврегулює низку суперечливих питань, які можуть виникати під час освітнього процесу.

ІПР розробляють на3місяці наоснові спеціальних програм розвитку дитини дошкільного віку, рекомендованих Міністерством освіти інауки України для дошкільних навчальних закладів, зподальшим їїпереглядом щомісяця задля корегування тадоповнення. Затверджує ІПР керівник дошкільного навчального закладу.

ІПР переглядають, якщо вдитини виникають труднощі взасвоєнні змісту навчального матеріалу або необхідність перейти донаступного рівня складності виконання завдання.

Насьогоднінемає уніфікованої форми ІПР, тому головне— дотримуватися вимог дозмісту їїрозділів(табл.).

Зміст розділів індивідуальної програми розвитку дитини зособливими освітніми потребами

Назва розділу	Зміст
Загальна інформація про дитину	Ім’я тапрізвище дитини, дата їїнародженняПрізвище, ім’я, побатькові тателефони батьківАдреса проживанняІнформація про порушення врозвиткуДата зарахування додошкільного навчального закладуТермін дії ІПР
Рівень розвитку дитини	Відомості про рівень розвитку дитини: їїзнання тавміння, сильні якості, труднощі, учому потрібна допомогаІнформація про вплив порушень розвитку дитини наїїздатність доуспішного засвоєння інформації
Освітні послуги	Розклад корекційно-розвивальних тадодаткових занять звідповідними фахівцями (вчителем-дефектологом, практичним психологом) іззазначенням кількості йтривалості таких занять
Адаптації/модифікації	Рекомендації щодо пристосування навчального середовища, застосування методів, матеріалів, іграшок, обладнання зурахуванням сенсорних таінших потреб дитини

Супровід дитини зособливими освітніми потребами

Однією зважливих умов інклюзивної освіти єіндивідуалізація освітнього процесу, щопередбачає педагогічний супровід дитини зособливими освітніми потребами асистентом вихователя. Водночас уПорядку таінструктивно-методичних рекомендаціях щодо організації діяльності інклюзивних груп, наведених улисті Міністерства освіти інауки України від 12.10.2015 №1/9-487, (далі— Інструктивно-методичні рекомендації), передбачено залучення асистента дитини. Тож розглянемо аспекти впровадження посади асистента вихователя тазалучення асистента дитини доосвітнього процесу вдошкільному навчальному закладі.

Асистент вихователя

Посада асистента вихователя дошкільного навчального закладу нова, тому визначення організаційно-методичних засад його діяльності єнадзвичайно актуальним. Зокрема, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін допостанов Кабінету Міністрів України від 14квітня 1997р. №346і від 14червня 2000р. №63» від 29.07.2015 №531посада асистента вихователявнесена доПереліку посадпедагогічних танауково-педагогічних працівників. Окрім того, унормовано Порядокнадання щорічної основної відпусткивихователю, який працює вінклюзивній групі, асистенту вихователя дошкільного навчального закладу тривалістю до56календарних днів.

Адаптація— зміна характеру подання матеріалу без зміни змісту або складності навчального завдання. Зазвичай адаптують:

• фізичне середовище— збільшення інтенсивності освітлення вгрупових приміщеннях, деєдіти зпорушеннями зору

• зменшення рівня шуму вгрупі, денавчається дитина, яка погано чує, або забезпечення їїслуховим апаратом

• навчальні матеріали (дидактичні посібники, ігрові, наочні таіншіматеріали)

Посаду асистента вихователя удошкільному навчальному закладі вводятьзадля організації корекційно-розвивиткової роботивінклюзивній групі, щоунеможливлює якість такої роботи через відсутність фахової підготовки увідповідних спеціалістів. Проведення корекційно-розвиткової роботи вимагає від фахівця спеціальних знань, щонепередбачено програмами підготовки асистентіві, власне, їхфункціями. Згідно зІнструктивно-методичними рекомендаціями вштатному розписі дошкільного навчального закладупередбачають одну ставкуасистента вихователя наодну інклюзивну групу. Утім для реалізації такої ініціативи необхідне внесення відповідних змін доТипових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів.

Асистент дитини

Записьмовою заявою батьків або осіб, які їхзамінюють, адміністрація дошкільного навчального закладуможе надати дозвілбрати участь восвітньому процесі асистентові дитини, фізичний тапсихічний стан здоров’я якого дає йому змогу постійно супроводжувати дитину зособливими освітніми потребами.

Асистент дитини виконує свої функції нагромадських засадах або його працю оплачують зарахунок коштів громадських організацій таінших джерел, незаборонених законодавством.

Батьки або особи, які їхзамінюють, можуть самостійно виконувати функції асистента дитини. Уцьому разі вони мають проходити увстановленому законодавством порядкупопередній таперіодичні медичні оглядизоформленням особової медичної книжки встановленого зразка. Особові медичні книжки мають зберігатися вмедичному кабінеті дошкільного навчального закладу.

Насамкінець зазначимо, щовупровадженні інклюзивної освіти маємо щебагато проблем, розв’язання яких потребує часу таузгоджених дій якколективів дошкільних навчальних закладів, так ікерівництва держави.

Відповідно долиста Міністерства освіти інауки України «Про порядок комплектування інклюзивних груп удошкільних навчальних закладах» від 02.04.2015 №1/9-169питання щодо подальшого навчання вінклюзивній групі дитини, уякої проявляєтьсянеконтрольована поведінка, виносять нарозгляд педагогічної ради лише заумови, щотакаповедінка дитини загрожує їїжиттю чиздоров’ю або життю чиздоров’ю інших дітей.

Розгляд цього питання напедагогічній раді відбуваєтьсязобов’язковою присутністю батьківдитини (або осіб, які їхзамінюють). Зарішенням педагогічної ради дитина може бути направлена допсихолого-медико-педагогічної консультації для додаткового обстеження зметою отримання рекомендацій щодо проведення ряду заходів психолого-педагогічної корекції відхилень поведінки таподальшого порядку здобуття дошкільної освіти. Такерішення має бути обгрунтованим тавиважениміприйматися зурахуванням інтересів таправа надошкільну освіту усіх дітей.

Підтримка батьками дитини з особливими освітніми потребами

Шановні батьки! Найбільше ви зможете допомогти дитині, коли розумітимете та цінуватимете її сильні сторони та особливі потреби. Дитина стає більш впевненою і спокійною, коли розуміє свою особливість та значимість. Залежно від міри розуміння вашої дитини шукайте способи, як допомогти їй усвідомити та працювати з її унікальними сильними сторонами й освітніми потребами. Після того, як сім’я вперше дізналася, що у дитини є особливі потреби, їй знадобиться час для адаптації. Дитині також може бути нелегко в цей період. Підбадьорюйте її, більше звертайте увагу на її сильні сторони – це допоможе сформувати рівновагу зі щойно виявленими проблемами. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно лише виявити і розвивати. Будьте готові допомагати дитині, однак, за найменшої можливості, посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб виховати у неї самовпевненість.

Хваліть завжди за конкретну дію, будьте красномовними:

• «Ти дуже добре зробив …»

• «Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли …»

• «Я помітив покращення в …»

• «Хочеш, попрацюємо разом над …»

• «Я дуже ціную твою значну роботу та зусилля, витрачені на …»

• «Чим я можу тобі допомогти…»

• «Я бачу, ти добре попрацював над …»

• «Дякую, що ти ретельно виконав завдання…»

Як заохочувати дитину до впевненості та самостійності.

• Складіть список усіх сильних сторін і потреб своєї дитини та часто користуйтеся ним;

• якщо можливо, допомагайте вашій дитині висловлювати свої думки. Для зразка висловлюйте перед нею свої думки вголос;

• наголошуйте на позитивному: визначайте, підтримуйте та формуйте сильні сторони своєї дитини. Створюйте ситуації, де ці сильні сторони можуть якнайкраще виявлятися. Визнання та похвала від інших утворюють міцне підґрунтя для навчання нових і незнайомих навичок чи виконання завдань. Уникайте порівнянь дитини з іншими дітьми, оскільки це нівелює унікальність кожної особи;

• надавайте вашій дитині можливості навчитися нового – займатися спортом чи рукоділлям. Дітям потрібно відчувати, що вони щось вміють або знають, як робити;

• створюйте для своєї дитини та підтримуйте ситуації, в яких вона відчуватиме задоволення від допомоги іншим;

• сформуйте стабільні зразки суспільної поведінки. Вони допоможуть дітям почуватися більш захищеними і краще вирішувати низку соціальних проблем;

• вдома прищеплюйте своїй дитині позицію «я можу», щоб вона впевнено випробовувала нові навички. Коли дитині не вдається досягати успіху, намагайтеся виробити в неї ставлення до цього як до навчання, а не як до поразок. Запитуйте: «І чого ти навчився?» або «Що ти зробиш інакше наступного разу?».

Навчайте дитину навичок прийняття рішень.

Впевненість приходить тоді, коли дитина має навички вирішення проблем для прийняття правильних життєвих рішень. Дітям потрібен набір навичок, які б допомагали приймати рішення у мінливих умовах.

Щоб допомогти своїй дитині вирішувати проблеми, застосовуйте просту модель їх вирішення, зразок якої надається далі.

• Використовуйте стратегію заспокоєння – перед прийняттям рішення порахуйте до десяти або поговоріть самі з собою.

• Визначте проблему. Нехай ваша дитина висловить існуючу проблему своїми словами. Можливо, вам треба поставити їй запитання, щоб допомогти у цьому. • Сформулюйте можливі шляхи вирішення. Не критикуйте жодну ідею.

• Звузьте варіанти, відкинувши ті з них, які будуть незручними або непосильними для вашої дитини.

• Зважте всі «за» та «проти» тих варіантів, що залишилися, а потім виберіть найкращий з них. Запитайте: «Що буде, якщо ти спробуєш ось так?».

• Обговоріть, що слід робити для втілення цього рішення і як діяти в разі виникнення проблем.

• Після прийняття рішення дійте.

• Оцініть це рішення. Наскільки вдалим було прийняте рішення? Що наступного разу можна зробити по-іншому? Чого ви навчилися? Моделюйте навички вирішення проблем своєї дитини.

• Обговоріть шляхи співпраці та активної роботи з партнерами для пошуку взаємовигідних рішень.

Формуйте комунікативні навички.

Покращення комунікативних навичок дитини підвищує її шанси стати впевненою, незалежною та успішною дорослою людиною. Ефективні комунікативні навички дають змогу дітям висловлювати свої потреби та побажання, розвивати соціальні стосунки.

Як будувати комунікативні навички вашої дитини

• Заохочуйте свою дитину висловлювати власні ідеї, почуття, думки та погляди, а самі уважно слухайте. В сім’ї обговорюйте події під час вечері, поїздок на машині, прогулянок або перед сном.

• Слухайте свою дитину. Додавайте кілька слів, щоб підбадьорити, заохотити до спілкування. Коли навички активного слухання моделюються вдома, дитина, ймовірно, повторюватиме їх під час свого спілкування з іншими.

• Заохочуйте дитину ставити запитання.

• Давайте дитині змогу спілкуватися з різноманітними людьми: сусідами, членами родини, меншими дітьми чи професіоналами.

• Для тренування комунікацій у різноманітних ситуаціях використовуйте рольові ігри.

Стимулюйте дружні стосунки

Дітям з особливими потребами можуть знадобитися підтримка та заохочення для налагодження дружніх стосунків. Взаємодіючи з іншими людьми, діти вчаться вирішувати свої власні конфлікти, розуміти суспільні рамки, здобувати повагу інших і розвивати чуттєвість до унікальних потреб інших людей.

Як розвивати дружні стосунки.

• Обговорюйте елементи дружби – повагу, довіру, задоволення, прийняття.

• Заохочуйте дітей запрошувати їхніх друзів до себе додому.

• Запросіть друга вашої дитини на якусь сімейну подію.

• Запропонуйте групи, команди чи організації, до яких може приєднатися ваша дитина – часто дружба виникає в організаціях, де в дітей є спільні інтереси.

• Заохочуйте дитину ставити запитання та демонструвати інтерес щодо інших людей.

Навчайте обстоюванню власних інтересів.

Самоадвокатство означає висловлюватися та вживати активні дії для покращення ситуації. Вперше діти набувають навичок обстоювання власних інтересів під час спостереження, як це роблять за них батьки, шкільний персонал та ін. Чудовим способом підготовки дітей до їх звичної ролі самоадвокатства є моделювання ефективного та співробітницького обстоювання власних інтересів. Діти, які навчилися навичок самоадвокатства в юному віці, краще підготовлені до самостійності у старшому віці. Ті, хто мають сильні навички самоадвокатства, мають добре розуміти, як їх обмежені можливості впливають на навчання.

Як навчати дитину навичкам обстоювання власних інтересів.

• Починайте змалечку обговорювати сильні сторони та освітні потреби вашої дитини, а також спостерігайте, коли вона вчиться найкраще.

• Якомога раніше починайте залучати дитину до зустрічей з учителями. На шкільних засіданнях виділіть час для того, щоб ваша дитина прозвітувала про свої успіхи та висловила побажання.

• Допомагайте своїй дитині готуватися до зустрічей або розмов з учителями та до інших ситуацій, що стосуються навчання. Виділіть час, щоб допомогти своїй дитині записати необхідні для обговорення теми. Якщо потрібно, проведіть рольову гру або моделювання ситуації.

• Допомагайте дитині встановлювати відповідні та реалістичні освітні цілі та переглядайте результати після їх досягнення.

• Якомога більше залучайте дитину до оцінювання її діяльності.

• Допомагайте дитині бути підготовленою та організованою. Щоб бути ефективним, самоадвокатство має бути організованим та поінформованим.

• Заохочуйте свою дитину сповіщати іншим, що зусилля помічені й належним чином оцінені. Здатність позитивно впливати на інших – важлива складова обстоювання власних інтересів. Створюйте можливості спілкування з ровесниками, які мають особливі потреби – діти зможуть у них також вчитися. Відеозаписи успішних результатів можуть бути сильним стимулом для деяких дітей (та їхніх сімей).

• Усвідомлюйте, як нелегко займатися самоадвокатством та підтримуйте намагання своїх дітей.

• Розумійте, що навички обстоювання власних інтересів слід демонструвати, практикувати в рольових іграх, тренувати та оцінювати. Надавайте активну підтримку в початковій та середній школі, щоб отримати високі результати самостійної поведінки в старшій школі.

• Радьтеся з учителями своєї дитини щодо стратегій і пропозицій для навчання навичок обстоювання власних інтересів.

За матеріалами Путівника для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010.