Методичні рекомендації для батьків

Ігри з песком (вкладення)

Трудове виховання дітей в сім'ї і в дитячому садку

Створення мовленнєвого середовища для дітей старшого дошкільного віку

Центральною фігурою освітнього процесу є дитина – мовленнєва особистість. Основою розвивального середовища для становлення такої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, довіру, помилку та доброзичливе ставлення. Першим і найважливішим компонентом успішного процесу є насичення мовленнєвого середовища, у якому постійно чи тимчасово перебуває дитина зразками рідної мови. Дитина може розвиватися як представник людства і як його рівноправний член лише під впливом мовлення людей, які її оточують. Мовлення дитини є особливою формою її діяльності і особливим результатом її зусиль в освоєнні життєвого простору. Це найважливіший у житті інтелектуальний подвиг. З огляду на те, що саме мовлення дорослих впливає на мовлення дитини, виокремлюємо наслідування, як важливий шлях і спосіб навчитися говорити. Наслідуючи, дитина сприймає і переймає, як єдино правильні, незмінні способи мовленнєвого спілкування того середовища, що його оточує. Варіативність з’являється на виході дітей з сімейного оточення та з початком спілкування з іншими дітьми, дорослими, що й стає початком набуття життєвого досвіду. Практична реалізація створення освітнього мовленнєвого середовища передбачає також створення міні-середовищ, які б відбивали сутність предметно-мовленнєвого та мовленнєво-просторового середовищ. Назвемо їх Культурно-пізнавальне, що має на меті створення можливостей для самостійного засвоєння дитиною сенсорних еталонів (колір, форма, простір, звук, смак, запах тощо), як засіб збагачення мовленнєвого досвіду. Мовленнєво-творче, метою якого є створення можливостей для самостійного мовленнєво-творчого процесу (малювання, ліплення, дизайн, тощо). Мовленнєво-комунікативне, покликане забезпечувати дитину можливостями для мовленнєвого розвитку, художньо-мовленнєвої діяльності. Екологічно-мовленнєве, що має сприяти створенню умов для розвитку екологічних уявлень, накопичення мовленнєвого досвіду, гармонійного ставлення до світу природи тощо. Емоційно-рефлексивне, яке спонукатиме до самопізнання себе, свого внутрішнього світу, образу "Я" тощо. Спілкування зумовлюють потребу і в нових засобах мовлення. Отже, щоб розвивати мовлення дитини, замало просто пропонувати їй різноманітний мовний матеріал, необхідно ставити перед нею нові пізнавальні завдання, які потребують використання нових засобів мовлення. Зважаючи на це, організовую таку мовленнєву діяльність дітей, яка спрямовує їх на перехід від репродуктивних до креативних мовленнєвих дій. Саме до таких дій і підводить використання інтерактивних методів і прийомів розвитку дитячого мовлення, адже інтерактивні методи забезпечують активне включення дітей у процес пізнання, навчають здобувати знання, сприяють розвитку самостійності, ініціативності творчості, залучають до роздумів і міркувань, активного діалогу з обговорення теми.

Найбільш ефективним є метод пізнавального діалогу. Пізнавальний діалог – це розмова, що стимулює розвиток пізнавальних процесів. Під час проведення такого діалогу потрібно сидіти поруч із дітьми в одному колі, що сприяє налагодженню рівноправних, партнерських взаємин у спільному пошуку істини, пропонувати їм такі запитання, які припускають різні варіанти відповідей. В процесі діалогу лише спрямовувати дітей на шлях розв’язання порушеної проблеми, а до правильної відповіді вони повинні дійти самі. З повагою ставитися до всіх співрозмовників, незалежно від рівня успішності, який вони виявили в ході розмови, схвалювати будь-яке бажання дитини сказати своє слово, речення.

Приклади запитань до дітей, які дозволяють залучити їх до пізнавального діалогу:

• Яка користь для людей і природи від снігу? (дощу, вітру, …)
• Чому хлопчики грають у футбол, а не дівчатка?
• Чому кінь не п’є воду із чашки?
• Чому між дітьми виникають сварки?
• Чому дерева сумують взимку?
• Чому засмучена пташка?
• Який вітерець можна назвати лагідним?
• Які руки називають золотими?
• Чому осінь називають золотою?
• Чим можна порадувати дівчинку (хлопчика)?
• Що потрібно дереву для щастя?
• Чому кажуть: «Усе на Землі – рідня»?

Разом із методом пізнавального діалогу використовують дуже близький за розвивальним спрямуванням метод мозкового штурму (або метод розв’язання проблем). Для цього обирають проблему, яка не має однозначного розв’язання (це ситуації із життя; епізоди казок). Діти об’єднуються у групи для обговорення її рішення. Потім кожна група презентує своє рішення. Цікаві і різні були розв'язки дітьми таких проблем:

• Як вибачитися перед людиною, яка не розуміє твоєї мови?
• Як показати мамі, що ти любиш її?
• Як швидко охолодити гарячий чай?
• Про що говоритимуть при зустрічі рибка з річки та рибка з акваріума?
• Що скажуть одне одному овочі, зустрівшись на городі?
• Як врятувати курчат від кота?
• Як вберегти продукти від кота?
• Як діяти, якщо загубився на вулиці?
• Як мишкам дістати сир, який лежить біля кота?
• Що зробити, аби не загубити рукавичок?
• Що треба робити, коли побачите пташенятко, яке випало з гнізда?
• Як діяти, коли ти їдеш в автобусі і сильно зголоднів?

В роботі з вихованцями використовують різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість висловитися кожній дитині у порядку черги – методом мікрофону. Найбільший ефект має цей метод у дидактичних іграх «Ланцюжок», «Закінчи слово (речення)», «Коло комплементів». Часто в роботі з дітьми використовують ще один метод групового обговорення певної проблем – метод розв’язання протиріч у дидактичних іграх «Добре – погано», «Що зайве?», «Що не так?», «Виправ помилку». Велике значення для розвитку мовлення має невимушене спілкування з дітьми, що виникає під час обговорення, тлумачення прислів'їв, приказок та мовленнєвих логічних задач. Мовленнєві логічні задачі – це розповіді – загадки, відповіді на які дитина може дати лише тоді, коли чітко усвідомлює закономірності та причинно-наслідкові зв’язки між явищами та об’єктами природи. Тому перед їх використанням потрібно проводити попередню роботу. Маємо пам’ятати: від освітнього мовленнєвого середовища, яке ми створюємо, залежить не лише мовленнєвий розвиток дитини, а й розумовий, її пізнавальна активність і життєва креативність.

7 важливих кроків, які допоможуть дитині подолати агресію

Багато батьків періодично стикаються з проблемою агресивності у власної дитини. Діти з раннього віку можуть виявляти агресію і гнів по відношенню до оточуючих. Така лінія поведінки також часто спостерігається в підлітковому віці, і тут без втручання батьків ніяк не обійтися. Найчастіше дитина починає проявляти агресію з тих пір, коли починає бути відносно самостійною. Потрапляючи в колектив (дитячий садок, школу, літній табір), дитина починає спілкуватися з однолітками і самостверджуватися, і часто саме агресія вибирається в якості завоювання авторитету.

Причини дитячої жорстокості

Причинами агресивної поведінки дитини є моральні складнощі, які вона не в змозі подолати в силу недостатньої психологічної зрілості. Дитина може зіткнутися з труднощами в спілкуванні з однолітками, її можуть дражнити або навіть застосовувати по відношенню до неї фізичне насильство. У ці моменти спрацьовує інстинкт самозахисту, і дитина може почати проявляти агресію. Важливе значення в розвитку дитячої агресії відіграє ситуація в родині. Якщо батьки часто з'ясовують стосунки у присутності дитини і, що особливо небезпечно, займаються рукоприкладством - не дивно, що дитина починає переймати таку лінію поведінки. На розвиток дитячої агресії також може вплинути гіперопіка, або, навпаки. брак уваги з боку батьків. Це ті крайнощі, які спонукають дитину або захищатися від надмірної любові, або всіма способами привертати до себе увагу дорослих. Найчастіше агресивна дитина не задоволена своїм життям. Вона відчуває страх і дискомфорт під час спілкування з іншими, невпевнена в собі, замкнута.

Що робити, якщо дитина проявляє агресію

1. Основним методом в боротьбі з агресією є любов. Батькам потрібно якомога більше говорити з дитиною, обговорювати з нею те, що трапилося і розповідати, як правильно потрібно чинити в тій чи іншій життєвій ситуації. У жодному разі не можна ображати або принижувати дитину. Не переходьте на особистості, пояснюйте тільки ситуацію, можливі варіанти виходу з обставин, що склалися і наслідки, до яких може привести агресія.

2. Не намагайтеся заглушити емоції дитини, вони повинні знаходити вихід. Запишіть її на боротьбу або в іншу спортивну секцію, де вона зможе випускати накопичений негатив.

3. Не з'ясовуйте відносини при дитині. Будь-які конфлікти між батьками відображаються на дітях, які стають їх свідками. Якщо ви бачите, що сварки не уникнути, знайдіть спосіб розібратися в ситуації так, щоб дитина цього не бачила.

4. Діліться з дитиною власним досвідом. Розповідайте про те, як ви вели себе в її віці, як справлялися з труднощами. Вона не повинна відчувати себе самотньою.

5. Обійми - ефективний метод боротьби з дитячою агресією. Так вона відчує себе захищеною, їй буде простіше ділитися своїми проблемами.

6. Похвала. Коли дитина отримує позитивні відгуки про себе і свою поведінку, вона прагне до гарних вчинків. Їй необхідно розуміти, що добре, а що погано.

7. Зберігайте спокій. Якщо ви впадете в стан злоби разом з дитиною, це тільки погіршить ситуацію. Якщо ви зможете встановити з дитиною довірливі відносини і переконати її в своїй безумовній любові, то вам не доведеться боятися ні за її безпеку, ні за стан оточуючих її людей.

ЯК РОЗПОВІСТИ ДИТИНІ ПРО КОРОНАВІРУС

Тримайте під контролем власні емоції

Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків. "Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації. Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно", – пояснює Марк Рейнек, директор та старший психолог Інституту дитячого розуму. Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

Станьте ініціатором розмови

Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації. Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом. "Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків. Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження. Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників", – каже Рейчел Томасян, ліцензований терапевт з питань шлюбу і сім'ї.

Запитайте, що вони вже знають про коронавірус

Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан. Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття. Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову. Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію. "Зараз багато новин про сезон грипу, мені цікаво, що ти чув про це", – такий початок розмови пропонує Робін Гудман, клінічний психолог і арт-терапевт. Експерт рекомендує повсякчас нагадувати дитині про те, що ви готові її вислухати та відповісти на будь-які запитання.

Спілкуйтеся з дитиною правильно

Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку. Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися. "Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси зі по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку. Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє", – дає пораду Рейчел Томасян.

Діти до 6 років

Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання – вони ще не готові це усвідомити. Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими. Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею. Якщо діти почнуть ставити якісь запитання – запевніть їх, що ваша сім'я здорова і в безпеці.